Чим більші статки – тим більша відповідальність людини і перед своєю совістю і перед суспільством. Класик української драматургії Іван Карпенко-Карий, автор багатьох перлин нашої культури у "Хазяїні" знайшов дуже влучні та яскраві образи, а сучасне прочитання класики наповнило їх актуальністю і гостротою для сьогоднішнього глядача.Аграрій-мільйонер Терентій Пузир – хвацький та завзятий капіталіст. Щоденно його хвилюють питання здобуття, примноження та збереження своїх статків. І ось одного разу йому підвертається дуже вигідна справа. Але надмірна жага до збагачення може будь-кого звезти з розуму...

"Людська природа незмінна. Людські типи, виведені у драматургічній класиці, — безсмертні. Здирник і скнара Терентій Гаврилович Пузир із «Хазяїна» І. Карпенка-Карого, котрому «Котляревський — без надобності», та сучасний чиновник з мільярдами в е-декларації, який не дає ані копійки на військовий госпіталь чи на бійців АТО, бо вважає, що армію має утримувати держава, — по суті, є прадідом та онуком. Хіба що прадід нажив свої статки не «розпилюванням» бюджету, а важкою працею: «Ми були так собі хазяїни, з середнім достатком, а тепер — де воно й набралось? Правда, тридцять п’ять літ працювали, сильно працювали», — каже пригасла, хоча ще не стара дружина Пузиря Марія Іванівна."

Анна Липківська про виставу

• Режисер-постановник: Максим Голенко
• Художник-постановник: Юлія Заулична